Минуло 52 роки відтоді, як Туреччина окупувала частину Кіпру, і проблема залишається нерозв’язаною. Основна відповідальність лежить на окупаційній владі, яка з самого початку прагнула до постійної присутності на острові, використовуючи геостратегічні інтереси, а не добробут турецьких кіпріотів. Пошук компромісу ускладнюється тим, що міжнародні гравці розглядають конфлікт як бікомунальний, ігноруючи аспект інвазії та окупації.

Для вирішення потрібно припинити окупацію і гарантувати основні свободи, такі як рух, оселення та право власності без обмежень. Лише демократична федерація, що включає повне впровадження європейського права, може стати основою сталого миру. Інакше конфлікт триватиме, а спроби домовитись лише узаконять існуючі наслідки окупації.