У квітні Кіпр провів двотиденний міжнародний кліматичний саміт за головування у Раді ЄС, де 18 країн підписали Нікоський заклик до дій 2026 року щодо регіонального співробітництва в боротьбі з кліматичними змінами. Але новообраний парламент Кіпру, вперше за час членства в ЄС, не має представників із чіткою екологічною позицією — традиційний «зелений» напрямок не подолав виборчий бар’єр.

Кліматичні дані свідчать про підвищення температур на острові з 2015 року, посилення спеки в 2025-му і формування небезпечного явища Ель-Ніньо. Водночас проблеми з вартістю життя, зокрема дорогими рахунками за електроенергію і житлом, змусили виборців голосувати за популістські ідеї, що звинувачують мігрантів у кризі, замість комплексних заходів з модернізації енергомереж і розвитку місцевого сільського господарства.

Економічна криза і екологічні виклики Кіпру мають спільні корені і потребують інтегрованих рішень. Відсутність екологічного представництва в парламенті і зростання впливу радикально правих ставлять під загрозу впровадження довгострокових стратегій зеленого переходу, які могли б забезпечити стійкий розвиток та підвищити рівень життя громадян.