У суді мати розповіла, що владика Лімаського Атанася та ігумен Макерського монастиря Епіфаній сприяли відчуженню її сина, починаючи з 15 років, впливаючи на його рішення і спрямовуючи до монашого життя. Вона описала різке загострення у сімейних стосунках, зокрема інцидент 2003 року, коли син агресивно поводився із батьком після зауважень щодо освіти.

За свідченням матері, із 1999 року інтереси підлітка змінилися: замість постерів футболістів у його кімнаті з’явилися ікони та фотографія владики Атанася, читання патристичних текстів та припинення навчання на додаткових курсах. Психіатр, який консультував хлопця, зазначив, що той «обожествлював» владику. Владика нібито відкидав застереження матері як невиправдані, а після виявлення записів зустрічей із сином заявив, що для повернення сина треба «змусити його виглядати божевільним».

Після від’їзду сина із дому він спілкувався з матір'ю в агресивному тоні, а психологічний стан погіршився після невдач у спорті та смерті друзів. Син подорожував до Афону та США за порадою владики, повернувся із припиненням навчання в університеті. Справу розглядають як можливе неналежне втручання духовенства у життя неповнолітнього.